Солдат Микола Зіненко народився 9 жовтня 1988 року в Херсоні. Навчався на будівельника в ліцеї, проте не закінчив навчання й пішов працювати.
У 2014-му воював у зоні АТО – боронив Донецьку область. За рік його звільнили з військової служби за станом здоров’я. Після цього намагався влаштуватися на роботу в поліцію, однак отримав відмову, тому поїхав працювати за кордон. Був далекобійником у литовській транспортно-логістичній компанії Girteka Logistics.
Після початку повномасштабного вторгнення знову долучився до війська – обіймав посаду водія-розвідника у 2-му батальйоні 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Мав псевдо Черкес.
«Мій чоловік був людиною великого серця, сили й честі. Він умів любити, підтримувати й захищати. Він був моєю опорою, моїм домом і моїм спокоєм.
Микола віддав своє життя за Україну, за майбутнє, за людей, яких любив. І хоча його більше немає поруч, його любов, його голос, його доброта й мужність назавжди залишаться в моєму серці», – сказала дружина Ірина.
33-річний Микола Зіненко поліг 4 серпня 2022 року в селі Лозове Херсонської області. Він зазнав поранення у бою з ворогом.
Поховали захисника у селищі Весняне Миколаївської області.
У нього залишилися дружина Ірина, син Павло, донька Мирослава, мама Наталія і батько Євгеній.
