Іван народився 14 травня 1975 року в селищі Голованівськ Кіровоградської області, жив в Умані на Черкащині. За професією був кравцем‑закрійником. Займався швейною справою й будівництвом. Також виготовляв каміни, мангали та печі. Перед службою працював у банківській сфері.
З початком повномасштабної війни добровільно став на захист України. Служив у мінометній батареї 118-ї окремої бригади територіальної оборони імені отамана Лютого-Лютенка. Був старшим водієм‑електриком.
«Дуже світла, харизматична, творча й талановита людина. Мій коханий чоловік, мій Всесвіт, моє Все. Найкращий у світі тато», – написала дружина Людмила.
Івана Зінов’єва нагородили відзнакою «За оборону рідної держави» та орденом «За заслуги».
Поховали воїна в місті Умань.
У нього залишилися мати Олена, дружина Людмила, донька Софія та син Тимофій.
