Віталіна Яровенко народилась 16 квітня 2006-го у Києві. Закінчила Київський Ліцей «Educator» .
Після початку повномасштабного вторгнення Віталіна допомагала військовим та цивільним, брала участь у громадських ініціативах і заходах на підтримку військовополонених.
У вересні 2023 року вступила до Національного університету «Києво-Могилянська академія», де навчалася за освітньою програмою «Психологія». Була студенткою 4 курсу. Паралельно працювала у сфері комунікацій у Федерації роботодавців України.
1 березня 2025 року Віталіна долучилася до Військового вишколу імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного при НаУКМА. 30 серпня 2025 року отримала шеврон вишколу, а вже 6 вересня провела перше заняття з тактичної медицини для студентів.
Віталіна регулярно відвідувала поранених українських військових у шпиталях, організовувала благодійні збори для підрозділів Збройних Сил України, Національної гвардії України й цивільних, які постраждали від війни. Також надавала допомогу постраждалим під час ліквідації наслідків ворожих обстрілів. Працювала у складі добровольчого медичного екіпажу «Crew13».
«Віталіна була яскравою, чесною та справедливою. Жила гідно, багато займалась волонтерською діяльністю, допомогою пораненим бійцям та ветеранам. Вона була дуже елегантна, в міру сувора, неймовірно красива. Тому її почали називати «Фрау» – так і прижилось псевдо», – написала Марія Корнєєва на псевдо Рейта, посестра та найкраща подруга дитинства.
Віталіна Яровенко на псевдо Фрау загинула 1 серпня 2026 року під час порятунку постраждалих від російського ракетного удару по Києву. Вона їхала надавати допомогу людям, які опинились під завалами, але потрапила під повторний удар ворожої ракети. Тоді загинула також її посестра Єва Ройтер на псевдо Еліс.
«Своїм останнім вчинком вона залишилася вірною життєвому принципу – бути поруч із людьми, які потребують допомоги, навіть ризикуючи власним життям», – додала Марія.
Поховали Віталіну Яровенко на Берковецькому кладовищі міста Києва.
У неї залишились мати, батько, посестри, побратими та друзі.