«Односельці достеменно не знають, як саме він загинув, бо налякані люди ховалися від обстрілів хто де. Але, за їхніми словами, тесть, розуміючи, що сили нерівні, пішов у бій з окупантами зі звичайною мисливською рушницею. Одного з них він убив, іншого поранив», – розповів Павло, зять Леоніда Грищенка.
За словами родича, росіяни вирішили помститись і в сторону Леоніда стріляли з різних видів зброї. «Він, на жаль, не встиг втекти», – сказав зять загиблого.
Леонід Грищенко народився в селі Іванівка, у робітничій родині. Навчався в Іванівській середній школі. Служив у радянській армії, а в 1990-му році закінчив Херсонську школу міліції. Згодом працював дільничним офіцером у селах Іванівка, Ягідне, Красне, Серединка і Ладинка, а потім став оперативним співробітником кримінальної міліції.
«Перебуваючи на службі в органах міліції, був відданий своїй справі, його нагороджували відзнаками за розкриття злочинів, – розповіла донька загиблого Олена Красковська. – Тато був врівноваженим і завжди знаходив спільну мову зі співробітниками».
У званні майора Леонід Грищенко вийшов на пенсію. Опісля працював в охороні – зокрема, був начальником охорони у Чернігівській молочній компанії та начальником служби безпеки магазину техніки.
«Він був чуйним батьком, гарним чоловіком та дідусем, який завжди захищав свою родину. Поряд з ним відчувався спокій та сімейний затишок», – сказала донька загиблого.
У Леоніда Грищенка залишилися дружина Оксана, дві доньки Олена і Тетяна, онук Гліб, зяті Павло та Данило, а також мама Любов, яка пережила окупацію у підвалі і втратила дім внаслідок бойових дій.