Вища

Життя Світлани Ковбасюк відібрала російська армія, яка 11 липня 2026 року обстріляла місто Суми керованими авіабомбами. Світлана їхала на курси флористики й потрапила в епіцентр вибуху. Отримала тяжкі поранення, пережила клінічну смерть, втратила дві кінцівки. Лікарі боролись за її життя, однак 14 липня Світлана, не виходячи з коми, померла.

Життя Кирила Мішньова відібрала російська армія 11 липня 2026 року, атакуючи місто Суми керованими авіабомбами.

Життя Світлани Масюченко відібрав російський обстріл 5 травня 2026 року в Краматорську Донецької області. Світлана сиділа за столом на вулиці біля своєї кав'ярні. Від отриманих поранень та больового шоку через удар ФАБ-250 загинула на місці.

Любов Сергієнко загинула на власному городі в селі Вовчанські Хутори 1 вересня 2023 року, коли російська армія обстріляла це село на Харківщині.

Геннадій Ситнік загинув 2 липня 2026 року в Нікополі. Він працював на своїй ділянці, коли російські війська обстріляли місто і район з дронів й артилерії.

Життя поетеси Лідії Родителєвої-Процик відібрав російський обстріл міста Глухів 18 листопада 2024 року. Вона переселилася з Есманьської громади,  прикордоння Сумщини, і жила в гуртожитку медучилища, куди влучив ворожий БПЛА. Майже два роки вважалася зниклою безвісти і лише 23 червня 2026-го підтвердили збіг ДНК. 

74-річний Валерій Жажков загинув 30 березня 2026 року від російського обстрілу селища Шалигине Сумської області. Снаряд упав на подвірʼя чоловіка.

Анатолій Житній загинув від російського обстрілу 14 червня 2026 року в селищі Українське на Дніпровщині. Дістав смертельне поранення від уламка ракети. Йому був 71 рік.