Ніна Шкурко народилася 7 травня 1949 року в селі Стариця Чугуївського району Харківщини. Закінчила Харківський національний аграрний університет. Одружилася. Жила в рідному селі. Працювала продавчинею, агрономкою, бригадиркою, дояркою.
«Мама була дуже працьовита. Все життя тримала велике господарство, нас зі сестрою привчила до роботи. До останнього сама обробляла великий город, тримала велике господарство, індиків, бройлерів, ще й мені допомагала», – розповіла молодша донька Лариса.
На початку травня 2024 року російські війська почали атакувати Старицю, що розташована біля Вовчанська на кордоні з РФ. 10 травня селянам через небезпеку окупації сказали покидати Старицю. Наступного дня доньки Ніни виїхали, а вранці планували повернутися, щоб забрати матір та з великого господарства хоча би корову. Однак російські окупанти вже були в Стариці. Ніна не змогла звідти вийти.
Російські військові прийшли до жінки, забрали паспорт. Казали, що вивезуть її на територію РФ із новим – російським.
«Мама категорично відмовилася. Вона завжди була проти них», – розповіла донька Лариса.
Окупанти вигнали Ніну з дому, а самі зайняли його. Невдовзі будинок згорів. В цей час Ніна з близько десятком односельців перейшли жити в інший дім.
5 червня 2024 року Ніна Шкурко вирішила навідатися до свого обійстя, де ще залишилася літня кухня, коли зі сторони РФ прилетів снаряд. Загиблу поховав сусід на подвір'ї біля абрикосу.
Ніна Шкурко була вдовою. В неї залишилися дві доньки, внуки та правнуки.