Ярослав Манько народився 5 грудня 1976-го в селищі Старий Салтів на Харківщині. Закінчив Харківський інститут фізичної культури за спеціальністю тренер із футболу. Присвятив цьому спорту багато років. Грав за футбольну команду Старого Салтова, а згодом став її тренувати. Останній час працював у сфері будівництва – ремонтував мости.

«Ми з Ярославом познайомилися ще в шкільні роки. Саме тоді зародилося перше кохання: щире, світле й справжнє.  Після закінчення школи ми одружилися.

Незабаром народилася донечка Анастасія. Ярослав безмежно любив її, пишався кожним її досягненням. Був найщасливішим татом. Пізніше у родині народився син Ростислав. Діти були для нього всім… Донька Анастасія подарувала онука, якого він обожнював усім серцем. У дітях він вбачав сенс життя, заради них працював, мріяв, робив усе, щоб вони були щасливими.

Особливе місце в його серці займав футбол. Він зробив усе можливе, щоб син Ростислав професійно займався футболом. Підтримував на кожному кроці, вірив, допомагав здійснювати мрію.

А ще він дуже любив тварин, особливо собак породи ротвейлер. Протягом життя поряд були чотири ротвейлери, і кожен став для Ярослава не просто домашнім улюбленцем, а справжнім, найвідданішим другом. Він дарував їм свою турботу й любов, а вони відповідали йому безмежною відданістю», – розповіла дружина Ірина.

Ярослав Манько загинув 7 грудня 2025 року внаслідок російської ракетної атаки на селище Старий Салтів Харківської області. У момент ракетного удару він працював на мосту.

«Кажуть, людина живе доти, доки живе пам’ять про неї. І це правда. Ярослав назавжди залишиться у серцях своєї родини, друзів і всіх, хто мав щастя його знати. Він житиме у своїх дітях, в онукові, у добрих справах, які залишив після себе. Для мене він назавжди буде найріднішою людиною.

Любов не зникає зі смертю. Я продовжую жити – у пам’яті, у спогадах, у кожній миті, яка пов’язана з ним, моє серце любитиме його завжди. Світла і вічна пам’ять Ярославу», – додала Ірина.

У Ярослава Манька залишились мати, брат, дружина, донька, син та онук. Батько помер 7 серпня 2026 року.

Поховали Ярослава в Харкові.