Галина Калачник народилася в Городні. Працювала у ліцеї №1 учителькою української мови і літератури. На дозвіллі обожнювала вирощувати квіти. Із ранньої весни й до пізньої осені піклувалася про свій сад, милувалася красою рослин та раділа кожному новому бутону.
«Моя мама була світлою, доброю, щирою. Завжди знаходила тепле слово, підтримку й любов для близьких. Її турбота, мудрість і доброта назавжди залишаться в серцях тих, хто її знав», – сказала донька Анна Лебідь.
Колеги згадують Галину тактовною, доброзичливою, гостинною.
«Галина Василівна була вчителькою, яка не просто передавала знання, а вміла відкривати й запалювати учнівські серця, пробуджувати інтерес, підтримувати тих, хто сумнівався у собі, і надихати тих, хто прагнув більшого. Вона керувала класами з мудрістю й теплотою, що притаманні справжнім педагогам від Бога. Її уроки пам’ятають покоління випускників як уроки про життя, людяність і відповідальність», – розповіли колеги.
Поховали Галину на місцевому кладовищі «Піски».
У неї залишилися донька та онуки.
