Денис Кармелицький народився у Покровську Донецької області в шахтарській родині. У 20 років сам пішов працювати гірником. 2023-го через воєнні дії на Донеччині Денис із родиною переїхав на Дніпропетровщину. Там влаштувався на шахту.
1 лютого 2026 року близько 14.30 після зміни Денис зателефонував дружині. Сказав, що збирається повертатися додому. Коли приїде – зателефонує. Однак о 17.00 дзвінка від чоловіка не було, сам він слухавки не піднімав.
«Потім у соцмережах я побачила новину, що в автобус із шахтарями влучили шахеди, – розповіла дружина Тетяна. – А пізно вночі мені зателефонувала поліція. Сказали, що Денис загинув. І все. Всередині мене все обірвалося».
Дружина розповіла, що Денис намагався все робити для родини, для неї і для своїх дітей: «Він умів підтримати, підказати, як правильно вчинити в тій чи іншій ситуації. Був добрий, щедрий, дружелюбний. Намагався вберегти нас від війни, але сам же через неї загинув. Ми всі дуже його любимо і сумуємо, а діти досі чекають на нього».
Вільний час Денис проводив із рідними. Любив спорт. Раніше займався карате. Цікавився футболом і сам грав у м’яча з друзями.
У Дениса Кармелицького залишилися дружина, 4-річний син, 10-річна донька від першого шлюбу, мати і брат.
