Роман народився в Тернівці. Закінчив Тернівський професійний гірничий ліцей. Мати Лариса згадує, що він часто отримував подяки за активну участь в житті ліцею, адже брав участь у спортивних змаганнях з футболу чи баскетболу, а також – святах. Завжди хотів бути першим, додає мама. Після навчання пішов працювати гірником. Останнє місце роботи – шахта «Павлоградська».
1 лютого 2026 року Роман закінчив зміну. Це був його перший вихід на роботу після тримісячної лікарняної відпустки. Близько 13.30 зателефонував дружині, потім, за традицією, – мамі. Сказав, що скоро буде виїжджати додому службовим автобусом.
«О 15.35 я почула перший вибух. Зателефонувала чоловіку. Запитала, чи все гаразд, бо здавалося, що це сталося десь на шахті. Він сказав, що все нормально, що він нічого не чув. Він мене завжди оберігав від неприємностей, щоб не засмучувалася», – розповіла дружина Анжела.
Незабаром жінка почула другий вибух. Знову почала телефонувати чоловіку, але він не відповідав.
«Я думала, що через повітряну тривогу і вибухи їх затримали на шахті. Я не знала, що вони вже їдуть. Але Роман все не повертався додому», – продовжила Анжела.
Тим часом мати Романа прочитала в соцмережах про приліт шахеда в шахтарський автобус. Жінка побігла на місце. Дорогою її підібрала автівкою Анжела і вони разом поїхали шукати Романа. На під'їзді побачили згорілий автобус та поліцейських. На місце трагедії їх не пустили, порадили шукати чоловіка по лікарнях. Однак його ніде не було. Тільки пізно ввечері доньку Анжели з товаришем поліція пустила на місце трагедії, надали фотографії загиблих. На них рідні впізнали Романа Мухонька. Він загинув під час повторного удару шахедів по шахтарях.
«Він був прекрасним чоловіком, дуже добрим, чуйним, трудолюбивим. Був бригадиром, на роботі його думку завжди цінували. До Дня шахтаря мати постійно отримувала подяки за такого сина, якого вона виховувала сама. Для Романа мама завжди була авторитетом. Від дуже любив її і свою сестру», – сказала дружина.
У вільний час родина їздила на риболовлю, ходили по гриби. Намагалися відпочивати на природі. Також Роман любив спорт. Грав за футбольну команду шахти, а ще грав у теніс.
Роман Мухонько був у другому шлюбі. Виховував трьох дітей. Молодшому сину на час загибелі тата було два роки. Також у Романа залишилися донька від попереднього шлюбу, мати і сестра.
