Роман народився у Прилуках. Після школи вступив до Чернігівської політехніки, а через два роки перевівся у Чернігівський колегіум імені Тараса Шевченка. Здобув освіту вчителя фізики й астрономії.
Під час навчання познайомився з майбутньою дружиною Антоніною. У 2014 році пара побралася. Згодом народився син.
Роман працював на телеканалі «Дитинець»: спочатку ставив програми в ефір, потім був відеоінженером, звукорежисером
«Наче фіксик він міг усе міг полагодити. Дуже любив техніку. І при цьому був творчою людиною. Хотів запустити власний проєкт – знімати відео з риболовлі, прогулянок у лісі та іншого активного відпочинку. Планував придбати гоу-камеру, обговорював із директоркою каналу про те, коли краще запустити проєкт... Але почалася війна, і Рома загину», – сказала Антоніна.
Вони родиною любили активно проводити час. Щоп’ятниці збиралися з друзями, або посмажити на мангалі м’ясо чи сосиски. Виїжджали на річку, в ліс.
«Ми жили в Чернігові. У Ягідне приїхали до родичів у перший день вторгнення, думали, так безпечніше. 5 березня до нас прийшли російські військові. Вони хотіли, щоб ми пішли в шкільний підвал. Але тоді вдалося вмовити їх, аби ми залишилися вдома, ми мали гарний погріб. Окупанти забрали наші телефони, та Роману вдалося сховати смартфон сина. Коли вони вийшли, Рома подзвонив мамі, просив, щоб вона написала в його фейсбуці, щоби ніхто не дзвонив і не писав на його номер, бо телефон забрали. Цієї ж миті російські військові повернулися і забрали чоловіка. Це востаннє я бачила його живи», – пригадала Антоніна.
Романа поховали 8 квітня 2022 року на кладовищі «Забарівка» в Чернігові.
«Фейсбук часто нагадує мені про наші спільні поїздки, події з життя. Я дуже кохала Рому. Попри вибуховий характер, він не міг довго сердитися. Ми прожили щасливих вісім років разом», – сказала Антоніна.
«Роман був чудовим сином. Чемний, не робив шкоди. Змалку захоплювався електронікою, автомобілями. У 12-ть уже міг їздити за кермом, йому тато дозволяв водити, коли ми виїжджали десь у поле. Розібрався з комп’ютером, який ми купили йому в тому ж віці. Це захоплення дитинства частково вплинуло на вибір навчального закладу, потім – роботи. Він міг усе-усе полагодити. А яким він батьком був… Шкода, що онук так мало його знав», – поділилася мама Лариса.
У Романа залишилися син, дружина та мама.