Солдат Сергій Абрамов народився 3 липня 1991 року в селі Торосове на Одещині. Зростав у великій і дружній родині. Закінчив Захарівське професійно-технічне училище (на 2026 рік – Державний професійно-технічний навчальний заклад), де опанував фах механізатора. У 18 років хлопець пережив важку втрату – смерть матері, а згодом не стало й батька. Опорою для нього стали сестра та брати.
Восени 2009 року Сергія призвали на строкову службу до танкових військ. Після демобілізації жив у рідному селі та займався власною справою. Любив спорт, природу, риболовлю та полювання.
Під час повномасштабного вторгнення, 19 січня 2023 року, його мобілізували до лав Збройних Сил України. Служив у 21-й окремій механізованій бригаді, був водієм-електриком відділення взводу радіорозвідки.
«Він мав псевдо T-ABRAMS. Воно асоціюється з важкою бронею, але у випадку Сергія це було про витримку – про людину, яка тримає техніку й зв'язок у робочому стані тоді, коли навколо сиплеться метал», – розповіла кохана дівчина Катерина.
Сергій Абрамов поліг 14 жовтня 2023 року на Донеччині. Під час бойового завдання він прикрив собою побратима і врятував йому життя. Захисникові назавжди 32 роки.
«Він був людиною неймовірної доброти – з великим, люблячим серцем і справедливим характером. Сергій – справжній Герой. Найкращий брат, відданий друг і надійний побратим. Для мене він був усім: моєю підтримкою, душею, моїм щастям. Він завжди займатиме особливе місце в моєму житті та в моєму серці», – додала дівчина.
Посмертно воїна нагородили медаллю «Хрест Сухопутних військ».
Поховали Сергія в рідному селі Торосове.
У нього залишилися двоє братів, сестра та кохана дівчина.
