Дмитро народився 28 грудня 1997 року в селі Михайлівка Сумської області. Навчався на кафедрі метеорології та кліматології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Захоплювався подорожами та історією. З 2020 року жив у Львові.
Під час повномасштабної війни служив у 125-й окремій важкій механізованій бригаді, але за власним бажанням перейшов до 3-ї окремої штурмової бригади, де був навідником.
За словами командира, Дмитро був душею підрозділу: позитивним, завжди усміхненим, міг вдало пожартувати та підбадьорити. Тому й отримав псевдо Смайл.
«Дмитро був найсвітлішою та найдобрішою людиною з усіх, кого я знаю. Він був справжнім патріотом і не хотів зупинятися у боротьбі з російськими окупантами. Був турботливим, розумним, відкритим і щирим. У нього було багато планів, які він відклав заради Перемоги, яку, на жаль, не зміг побачити», – сказала дівчина Маргарита.
Поховали захисника у селі Михайлівка на Сумщині.
Посмертно бійця нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
У нього залишилися мама Наталія, батько Віктор, брат Владислав і кохана дівчина Маргарита.
