Назар народився 4 листопада 1993 року в селі Ліски на Івано-Франківщині. Навчався у місцевій школі, а з десятого класу перейшов до Обласного ліцею-інтернату для обдарованих дітей із сільської місцевості.
У 2016-му закінчив геологорозвідувальний факультет Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу за спеціальністю «Геологія нафти й газу» та здобув ступінь магістра. Там же закінчив кафедру військової підготовки і отримав звання молодшого лейтенанта запасу.
Працював контролером у відділенні ПАТ «Івано-Франківськгаз», з 2018 року – фахівцем ІІ категорії з нагляду за будівництвом у Департаменті освіти та науки Івано-Франківської міської ради. У 2021 році став провідним інженером з експлуатації об’єктів нерухомості в ТОВ «Сільпо-Фуд».
Ще у 2019 році Назар уклав контракт на проходження служби у військовому резерві ЗСУ та активно займався військовою підготовкою. У 2021 році пройшов курс підвищення кваліфікації офіцерів оперативного резерву в Національній академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного.
З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист країни. Спочатку був командиром взводу 77-го батальйону 102-ї окремої бригади територіальної оборони. Згодом очолив роту вогневої підтримки 76-го батальйону цієї ж бригади та отримав звання капітана. У 2024 році здобув звання майора та обійняв посаду начальника штабу 74-го батальйону й заступника командира військової частини А7126.
Назара нагородили відзнаками «За оборону України», «Народжені війною» та «За честь і звитягу».
«Він був надзвичайно хоробрим, мужнім, мудрим і сміливим чоловіком. Любив побратимів, намагався захистити їх, а не себе. Мріяв змінити країну та йшов до цього. Брав активну участь у благодійних, волонтерських та екологічних ініціативах. Його життєвим кредо була фраза: «Рабів до раю не пускають»», – написала дружина Зоряна.
Поховали захисника у селі Чукалівка.
Посмертно воїна нагородили відзнакою «Срібний хрест» та орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
У нього залишилися батьки, дружина, донька, син і брат.
