Геннадій родом із Одеси. Закінчив Національний університет «Одеська політехніка». Працював інженером-механіком портових кранів у Одеському порту. Багато читав, захоплювався комп'ютерними програмами та іграми.
Чоловік пішов на фронт добровольцем у перші дні повномасштабного вторгнення. Він поповнив лави 126-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Воював на посаді командира відділення у 222-му батальйоні. Брав участь у звільненні Миколаївщини та Херсонщини. Був відзначений нагрудним знаком «Ветеран війни».
«Як чоловік і як батько – турботливий, дуже любив і оберігав сім'ю. Як командир, зі слів підлеглих, був розумним тактиком і стратегом, з яким хлопці завжди почувалися у безпеці. Він один загинув – усі інші його побратими тоді вижили…
Вже після того, як чоловік загинув, друзі пояснили значення позивного: персонаж комп'ютерної гри Крейн – воїн світла, що був посланий пройти крізь браму смерті, щоб урятувати людство. А чоловік мені говорив, що такий позивний він взяв, оскільки працював із кранами», – розповіла дружина захисника Галина.
Станом на березень 2025 року тіло героя досі лишається на тимчасово окупованій території.
Геннадія Білоуса нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, нагрудними знаками «За оборону Миколаївської області» й «Учасник бойових дій».
Над дверима будинку на вулиці Владислава Бувалкіна в Одесі, де жив військовий, встановили табличку пам'яті.
Вдома на Геннадія чекали батьки, дружина, донька і син.
