Богдан Вікторович народився в селі Добрянка Амурської області РФ. Зростав на Чернігівщині. У 1999 році закінчив середню загальноосвітню школу в селі Хмільниця. У 2000-2001 роках проходив строкову службу в Збройних Силах України. У 2002-му розпочав службу в органах внутрішніх справ. З 2015-го – в лавах спецпідрозділу поліції Чернігівщини, а з 2018 року – у спецпідрозділі Національної поліції України «КОРД». Неодноразово брав участь в АТО. Захоплювався зброєю і технікою.  

З початком повномасштабного вторгнення поліцейський у складі свого підрозділу продовжував виконувати службові обов’язки. Був інспектором відділу з проведення спеціальних операцій (штурмового) управління «КОРД» ГУНП в Чернігівській області. Під час обстрілів Чернігова забезпечував прикриття роботи рятувальних служб з відновлення критичної інфраструктури міста, також допомагав цивільним. Згодом був відряджений обороняти місто Бахмут.

«Богдан жив службою. Все життя він був у силових структурах. Любив життя та своїх дітей, саме тому з першого дня пішов захищати свою родину, яка потрапила під окупацію. Після звільнення Чернігівської області, сім'я знову об'єдналася, та ненадовго, Богдана відрядили в Бахмут, де він і загинув…» – розповіла його сестра Ольга Гулідова.

«Богдан 20 років віддав службі в органах внутрішніх справ. Зарекомендував себе як самовідданий, професійний, сміливий, надійний та відповідальний поліцейський. У колективі його згадують як вірного побратима, що завжди готовий підставити дружнє плече допомоги», – зазначили у Нацполіції.

Посмертно захисника  нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Його поховали в селі Хмільниця на Чернігівщині.

Вдома на Богдана чекали мама, дружина, син, дві доньки, рідні та друзі.