Володимир народився 7 липня 1978 року в місті Лиман Донецької області, жив у Донецьку. Закінчив Донецький національний університет імені Василя Стуса за спеціальністю «Фінанси». Захоплювався футболом, багато читав, вивчав історію України.
У 2002 – 2010 роках працював аудитором у податковій інспекції. У 2011-му заснував фірму «Аеротранс» з бронювання і продажу авіаквитків корпоративним клієнтам, але втратив бізнес із початком боїв за Донецький аеропорт.
У травні 2014 року Володимир виїхав до Лимана, де допомагав українським військовим харчовими продуктами та іншими речами, а з серпня брав участь в антитерористичній операції на сході України. Обіймав посаду стрільця у 42-му окремому мотопіхотному батальйоні «Рух Опору» (раніше – батальйон територіальної оборони) у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. Захищав стратегічно важливу висоту Савур-Могила. Згодом воював у районі Іловайська.
«Мій брат був неймовірною людиною: порядний, готовий прийти на допомогу іншим. Дуже любив родину та свого єдиного синочка Іллюшу», – написала сестра Галина.
Володимира Бражника нагородили відзнакою «За участь в АТО» та орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Поховали воїна у селі Торське Лиманської громади.
На його честь відкрили меморіальну дошку та перейменували проспект у Лимані.
У захисника залишилися батьки, син, сестра та племінник.
