Максим народився 23 вересня 1998 року в селі Річки на Львівщини. Закінчив дев’ять класів місцевої гімназії та Угнівський аграрно-будівельний ліцей за фахом «спеціаліст з ремонту сільськогосподарської техніки». 

У 2018 році підписав контракт із Навчальним центром імені Василя Вишиваного НГУ. Служив на посаді водія-автомеханіка спочатку у Харкові, а згодом у місті Золочів. Його контракт мав закінчитися у березні 2022 року, але почалася повномасштабна війна. 

У вересні 2024 року Максим перевівся до 12-ї бригади спеціального призначення «Азов», де став водієм відділення підвозу боєприпасів. Того ж року вступив на заочне відділення до Вінницької академії безперервної освіти за спеціальністю «ремонт та обслуговування транспортних засобів».    

«У Максима на руці було татуювання скандинавської руни – валькнут. Він набив його у 2014 році, коли від хвороби померла мама. Вальк у перекладі – вбиті воїни, кнут – вузол. От ми й придумали йому псевдо Кнут – як вузол, що поєднує світи», – розповіла дружина Оксана. 

Воїна нагородили відзнакою «Золотий хрест». 

«Найкращий чоловік у світі, якого я безмежно люблю. Сонце ніколи не був осторонь проблем інших і завжди допомагав. Відповідальний, виважений, веселий. Усі побратими та посестри згадують КНУТА з теплою усмішкою. Ситуації були різні, але Максим умів гідно їх пройти. Він назавжди залишиться найкращим чоловіком і татом, братом та побратимом. Друг КНУТ – присутній», – написала Оксана.

У нього залишилися дружина, син, батько і два брати.