Іван родом із села Сулимівка Київської області. Закінчив Сулимівську загальноосвітню школу. Був працівником з благоустрою комунального підприємства «Комунальник». У вільний час любив рибалити, гуляти парком, ремонтувати техніку.
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, чоловік без вагань став на захист рідної країни від окупантів. Приєднався до лав 41-го окремого стрілецького батальйону (в/ч А4066) Збройних Сил України. Обійняв посаду гранатометника.
«Мій чоловік поєднував у собі найкращі риси: відважний та терплячий, сильний та ніжний, впертий, але справедливий, такий коханий і такий люблячий... «Хто, як не я?» – як часто я чула ці слова. 3 цими ж словами він і пішов у перші ряди військкомату. У цьому весь він… Хотів, щоб діти та онуки пишалися ним. Якби ж він тільки міг жити. Тепер йому назавжди 24», – розповіла дружина загиблого Людмила.
Поховали воїна у рідному селі.
Вдома на Івана чекали дружина і донька.
