Петро народився і жив у місті Горішні Плавні Полтавської області. Закінчив 9 класів Комсомольської гімназії імені В.О.Нижниченка. Далі продовжив навчання у місцевому політехнічному коледжі. Згодом закінчив Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, де здобув кваліфікацію інженера-електромеханіка. Працював на дробарно-збагачувальній фабриці Полтавського гірничо-збагачувального комбінату електрослюсарем – черговим та з ремонту устаткування. Любив життя і намагався прожити його яскраво.
На початку повномасштабної війни, в лютому 2022-го, чоловік мобілізувався до війська. Ніс службу у 41-му окремому стрілецькому батальйоні Збройних Сил України.
«Ми народилися з ним в один день, на Петра та Павла, 12 липня. Він був найкращим з усіх, кого я знав. Пішов добровольцем з першого дня повномасштабної війни, боронив Україну спочатку біля н.п Богородичне, а потім і біля н.п Білогорівка. Ти назавжди залишишся у наших серцях дуже доброю та світлою людиною. Спи спокійно, брате!» – написав Павло Перовський.
Поховали захисника із почестями в рідних Горішніх Плавнях на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно».
У Петра залишилися батьки, брат, дівчина, інші рідні, друзі та побратими.
