Іван народився 31 січня 1991 року в селі Скотарське Закарпатської області. Закінчив місцеву школу. В Берегівському медичному фаховому коледжі опанував фах фельдшера.
Працював у Обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології в місті Ужгороді. Спочатку був медичним братом у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії й відділенні цереброваскулярної патології. Згодом став старшим медбратом у реанімації. А за деякий час доєднався до реабілітаційної команди і працював асистентом ерготерапевта. Захоплювався футболом. Любив відпочивати з друзями.
У 2021 році Іван вступив на медичний факультет Ужгородського національного університету. Та, коли почалася повномасштабна війна, він взяв академвідпустку, щоб стати на захист Батьківщини. Спочатку служив у 94-му прикордонному загоні Державної прикордонної служби, потім – у 7-му. Обіймав посаду інспектора прикордонної служби 1 категорії – фельдшера відділення медичного забезпечення другого відділу прикордонної служби (тип С) прикордонної комендатури швидкого реагування.
«Медик з великої літери. На його руках не загинув жоден наш захисник. У цивільному житті був люблячим чоловіком і батьком», – написала дружина Марина.
Івана Буцка нагородили відзнакою Ради національної безпеки і оборони України ІІ ступеня, а вже посмертно – орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали захисника в селі Скотарське на Закарпатті.
У нього залишились дружина та донька.
