Юлія народилася у м. Марганець Дніпропетровської області. Жила у Запоріжжі. Жінка брала активну участь в житті міста, мала особливу думку, часто ставала ініціаторкою запеклих дискусій в соціальних мережах. Юля була ініціативним та принциповим членом Політичної партії «Демократична Сокира». Любила фестивалі, була меломанкою.
Коли почалася повномасштабна війна, Юлія приєдналася до лав Національної гвардії України, щоб захищати Батьківщину. Жінку згадують як яскраву, щиру та енергійну людину.
«Ми знайомі ще з тих часів коли здавалося, що ти можеш перевернути цей світ, на все вистачить часу, та все можна змінити. Весь цей час ти боролась із недосконалістю цього світу своїм креативом, щирістю, емпатією… Не змирилася і цього разу. На жаль, виправити те, що сталося вже неможливо», – написав Антон Карнаух, друг захисниці.
«Юля була невгамовною. Юлю знали всі й Юля знала всіх. У повній відповідності до прізвища, Юля літала Запоріжжям і не було таких, хто б не обертався їй услід. Юля була живою. Юля постійно мала нові ідеї і працювала над ними, бо всесвіт був для неї недостатньо ідеальним, а Юля хотіла це виправити. І виправляла. Доки могла. Юля була скаженою. Юлю не могло зупинити нічого. В принципі нічого. Коли Юля вважала щось правильним, вона просто робила це, не звертаючи увагу на жодні перепони. Навіть сьогодні її не зупинили – просто дали їй весь Всесвіт. І трохи тиші», – написали на сторінці «Демократичної Сокири».
«Помирати не страшно, страшно втратити майбутнє дітей», – писала Юлія Чайка 24 липня 2022 року.
Поховали військовослужбовицю у Запорізькій області. У жінки залишилися батьки і 10-річний син Микита.
