Васілій народився в селі Новорозсош Луганської області. Закінчив місцеву школу. Вчився на ветеринара, але покинув коледж, бо відчував своє покликання в іншому. Любив природу і тварин, цікавився походами, любив збирати мінерали. Всі електричні прилади ремонтував вдома. Будь-яка справа йому давалася легко і на нього можна було завжди покластися. Був щирим. Мав багато друзів, був душею компанії.
З 2020 року Васілій служив за контрактом у лавах Державної прикордонної служби. Був інспектором прикордонної служби 2 категорії у 3-му прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгена Пікуса. Під час повномасштабного вторгнення брав участь у найзапекліших на Донеччині й Луганщині. Влітку 2022 року був поранений у місті Сіверськ Донецької області, але швидко відновився і повернувся в стрій.
«Давно не робив записів. Так-от моя думка: а що як війна схожа на стрибок із парашутом? По типу – спочатку нам дуже страшно, а потім це перетворюється в ейфорію? Можливо, ми чогось ніяк не можемо збагнути… Чомусь одна думка не дає мені спокою: якщо врахувати історію людства, то вона відбувається лише за участі відомих нам памʼятних моментів. Тоді лишень уявіть, скільки всього відбувалося позаочі, скільки всього неймовірного й поганого: народження, вбивства, образи, сміх, радість... Скільки всього залишилося невідомим для нас...» – писав Васілій у своїх нотатках.
Псевдо Енсо – це дзенський каліграфічний символ у формі кола, що уособлює момент духовного просвітлення, внутрішню гармонію та єдність із всесвітом.
За час служби старшого сержанта відзначили нагородами та грамотами, зокрема, нагрудним знаком «За мужність в охороні державного кордону».
«Вася був справжнім чоловіком з характером воїна, який заздалегідь готував себе до життєвих випробувань. Великим випробуванням стала війна. Вася був дуже добрим, його побратими кажуть, що він нікому ніколи не робив зле і став світлом у кожному житті. Він мріяв подорожувати і записував в нотатках країни, які хотів відвідати. А на війні щодня записував свої думки. Я ним дуже пишаюся. Навіки в пам‘яті наші останні обійми за місяць до його смерті», – розповіла молодша сестра Поліна.
Васілія Чалого посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та надали звання «Почесний громадянин міста Ковеля».
Поховали воїна у місті Ковель на Волині.
У нього залишилися батьки, сестра і брат.
