Роман народився 21 липня 1978 року в Харкові. Навчався в місцевій школі №94. Потім у професійно-технічному училищі здобув дві професії: годинникаря та майстра з ремонту побутових машин і приладів. Пройшов строкову військову службу. Працював на різних підприємствах.
«Він був і м’яким, і водночас мав твердий характер. Майстер на всі руки: в електриці добре розбирався, техніку ремонтував. Дуже любив цим займатися і завжди все в нього виходило. Що б його не попросили – завжди допоможе. Дуже ввічливий був і уважний до людей. Стареньким завжди допомагав, ставився до них з турботою і розумінням. Коли не приїду в Харків, літні жінки завжди згадують, як він допомагав їм нести важкі сумки», – розповіла мама Анастасія Іванівна.
На початку повномасштабного вторгнення, в травні 2022 року, Роман став до лав Національної гвардії, щоб боронити Батьківщину. Служив у 5-й окремій Слобожанській бригаді. Обіймав посаду стрільця 1-го відділення 4-го стрілецького взводу 2-ї стрілецької роти 1-го стрілецького батальйону.
Наприкінці липня 2023 року Глод зазнав важких поранень у бою з окупантами в Серебрянському лісі неподалік міста Кремінна на Луганщині. Тоді ж росіяни захопили його в полон. Зв'язку з Романом рідні не мали. А згодом дізналися, що він помер у неволі.
Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали Романа в селі Добрянське Сумської області.
У нього залишилися батьки.
