Руслан народився 19 серпня 1993 року в місті Павлоград Дніпропетровської області. Навчався у місцевій школі № 16. Працював на шахті «Тернівська» ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».
«Він любив займатися у спортзалі та подорожувати. Обожнював веселі компанії, зустрічі з друзями та сімейні посиденьки, на яких завжди балував усіх своїм фірмовим смачним шашликом», – написала кохана дівчина Анжела.
З перших днів повномасштабного вторгнення Руслан став на захист України. Служив розвідником-радіотелеграфістом у 3-й бригаді оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана «Спартан». Разом із побратимами боронив Бахмут і Запорізьку область.
«Руслан був людиною з великої літери, мав багато друзів, знайомих і побратимів. Був сильним та хоробрим, пройшов великий та страшний шлях цієї війни. Я знаю, що він намагався зробити все, аби вибратись, бо він ніколи б мене не залишив. Попри небезпеку та відстань, Руслан намагався постійно тримати звʼязок і встигав навіть влаштовувати сюрпризи», – додала кохана.
Поховали захисника у селі Нова Дача на Дніпропетровщині.
Посмертно Руслана Дєлова нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У нього залишилися мати Ірина, батько Анатолій, кохана дівчина Анжела, племінниця Карина, брат Роман та його дружина Анна, бабуся Тоня, тітки та дядьки, двоюрідні сестри та брати.
