Костянтин народився 25 червня 1996 року в місті Самар Дніпропетровської області. Навчався у місцевих школах №3 і №14. Потім отримав диплом економіста-бухгалтера в Перещепинському ліцеї. У мирному житті працював монтером у компанії «ДТЕК» Одночасно навчався за фахом електрика в Дніпропетровському державному коледжі електрифікації Дніпропетровського державного університету. Уже під час повномасштабної війни змінив фах – влаштувався обвалювальником м’яса в магазин «М’ясорубка». У вільний час захоплювався комп’ютерами, любив рибалити та відпочивати з дітьми на природі.
Навчання в коледжі Костянтин не завершив, адже 18 липня 2023 року долучився до лав ЗСУ. Пройшов навчання у Житомирській області та був зарахований кулеметником до 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ.
«Він був дуже чуйною людиною, завжди допомагав іншим. З повагою ставився до жінок. Дуже любив своїх дітей – доньку Валерію та сина Ростислава. Постійно возив їх у ліс, на риболовлю чи на пляж», – розповіла мама Тетяна Юріївна.
«Мій син пішов захищати Україну добровільно. Два місяці був із побратимами на навчаннях. Потім вони ще мали їхати вчитися за кордон, але їх відправили на Запорізький напрямок. Поїздом вони їхали через Дніпро. Ми з чоловіком приїхали туди, щоб побачити Костю. Зупинка потяга тривала кілька хвилин. І то була наша остання зустріч із сином. На своєму першому бойовому завданні Костя отримав поранення і потрапив у полон. Ми не знали, що він там помер. Чекали на його повернення. А через півтора року отримали сповіщення про збіг ДНК», – поділилася Тетяна Юріївна.
Костянтина Дімітрянова посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Поховали захисника в березні 2025 року в рідному Самарі.
У нього залишилися батьки, син і донька.
