Сергій Павліченко народився 7 жовтня 1992 року в Києві. Після школи вступив до Київського національного університету будівництва та архітектури на факультет менеджменту, але закінчив лише перший курс. Його разом із батьком Дмитром засудили за нібито вбивство судді за часів режиму Януковича.
25 листопада 2012 року у Києві близько п’яти тисяч осіб вийшли на мітинг на підтримку сім'ї Павліченків. У січні 2013 року, перед розглядом апеляції, в Україні відбулися акції протесту. У лютому 2014-го Сергія та його батька звільнили на виконання постанови ВРУ «Про звільнення політв’язнів».
До повномасштабного вторгнення працював у сфері IT, був front-end розробником у компанії «LITSLINK» та представником ультрас футбольного клубу «Динамо».
З першого дня великої війни Сергій став на захист Батьківщини. Боронив країну у складі 78-го окремого десантно-штурмового полку «Ґерць» (на 2026 рік – бригада), де обіймав посаду старшого стрільця.
«Він врятував не одне життя, діставав з-під завалів і витягував тяжкопоранених побратимів з передової. Допомагав евакуйовувати мирне населення з Бахмута, коли місто було майже захоплене. Попри травми та поранення, мій чоловік щоразу повертався на військову службу. Сергій став прикладом для побратимів. Я пишаюся ним, його мужністю та силою духу. Він віддав за нашу з вами свободу найдорожче – своє життя. Він – справжній Герой України, був ним за життя та залишається після смерті», – розповіла дружина захисника Валерія.
31-річний солдат Сергій Павліченко на псевдо SP поліг 18 листопада 2023 року під час евакуації поранених побратимів біля села Вербове Запорізької області.
Посмертно Сергія нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня, почесною відзнакою «Національний Герой України» та медаллю «За жертовність та любов до України».
Поховали воїна на Лук'янівському кладовищі в Києві.
У нього залишилися батько, молодший брат і дружина.
