Андрій народився в місті Запоріжжя. Навчався в місцевому академічному ліцеї «Перспектива». Потім – у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, де у 2016 році здобув освіту політолога. З 2014-го добровольцем пішов захищати рідну країну. Воював у АТО/ООС.
Під час повномасштабного вторгнення чоловік служив в Окремому загоні спеціального призначення «Азов», що в складі Національної гвардії України. Обіймав посаду начальника оперативного відділу. З 24 лютого 2022 року разом із побратимами боронив місто Маріуполь та завод «Азовсталь».
«Мій син – боєць запорізького осередку організації «Патріот України», революціонер київського загону «Соціал-Nаціональної Асамблеї» у складі «Правого Сектору», партизан «Чорного Корпусу», доброволець батальйону «Азов», начальник оперативного відділу штабу полку «Азов», – зазначила Наталя Харькова.
Посмертно офіцера нагородили орденом Богдана Хмельницкого III ступеня.
В Андрія залишились батьки.
***
Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
