Дмитро народився 29 жовтня 1996 року в місті Мостиська на Львівщині. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка за спеціальністю «правознавство».
З 2015 року служив за контрактом у 7-му прикордонному загоні Державної прикордонної служби України. Після завершення навчання в Головному центрі підготовки особового складу став інспектором-кінологом та виконував завдання на пункті пропуску «Рава-Руська».
«Брат дуже любив собак і пов’язав життя з кінологічною службою», – розповіла сестра Діана.
Після повномасштабного російського вторгнення, з листопада 2022 року до січня 2023-го, Дмитро виконував бойові завдання поблизу Кліщіївки Донецької області у складі зведеного підрозділу від 7-го прикордонного загону.
Згодом служив інспектором-кінологом прикордонної служби «Дякове». У березні 2025 року вирішив перейти до Головного відділу безпілотних авіаційних систем «Фенікс», що входить до 3-го прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса. Виконував бойові завдання у складі ударного екіпажу БпЛА поблизу селища Довга Балка на Донеччині.
«Слова, які я найчастіше чула від брата: «Діан, що б не сталося, які б тяжкі часи не були, завжди треба залишатись людиною»», – написала сестра.
Поховали воїна у рідному місті.
Посмертно Дмитра Голдака нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У нього залишилися мама Галина, батько Борис, сестра Діана та син Артур.
