Олександр народився в селищі Короп Чернігівської області. Навчався у місцевій загальноосвітній школі. Потім здобув фах лісника у професійно-технічному училищі. Працював на будівництвах і дуже любив свою роботу, адже мав до неї хист. Працював із плиткою та каменем. За словами колег, він міг створити шедеври з цих матеріалів.
Коли почалася повномасштабна війна, чоловік пішов до військкомату з наміром захищати рідну країну від окупантів. Спочатку служив у роті охороні Новгород-Сіверського районного центру комплектування та соціальної підтримки, а згодом став військовослужбовцем одного з бойових підрозділів Збройних Сил України. Обійняв посаду водія відділення протитанкових керованих ракет. Брав участь у боях за Бахмут і Лиман, за Харків та Ізюм.
«Відцвіла калина за вікном і соловейко не співає, я обнімаю чорний хрест і низько до землі тобі вклоняюсь, любий мій сину… Він був дуже чуйною людиною», – написала мама воїна Любов Гулак.
«Хороший був чоловік. Дуже привітний, завжди з усмішкою на обличчі… Був господар свого дому, все було в нього на своїх місцях», – так згадують про загиблого друзі.
Похвали захисника в рідному селищі.
Вдома на Олександра чекали мама і донька.
