Олег народився 15 лютого 1991 року в селі Зелені Курилівці Хмельницької області. Після школи навчався в Київському коледжі будівництва, архітектури та дизайну, де здобув фах технолога деревообробки. Працював на різних роботах в Україні та за кордоном. Розпочинав шлях у аграрному секторі. Останнім часом трудився на будівництві у Хмельницькому. Цікавився спортом, риболовлею та мисливством. Виготовляв з дерева для своїх діток гойдалки та гірки.
Під час повномасштабного вторгнення Олег боронив Україну в лавах 3-ї окремої танкової бригади. Обіймав посаду головного сержанта інженерно-саперної роти.
«Я пишаюсь, що була його дружиною. Він людина з великої літери, приклад для наслідування. Олег був прекрасним чоловіком і люблячим батьком. Він був моєю опорою, підтримував завжди у всьому. Постійно говорив, що у нас все буде добре.... Але зараз все скінчилось, не можу повірити, що ніколи не почую голос коханого, не зможу його обійняти», – написала дружина Юлія.
За життя Олега Гуменюка нагородили відзнаками «За зразкову службу» та «Хрест доблесті», а вже посмертно – відзнакою командира 3 ОТБр та відзнакою «Лицарський хрест».
Поховали оборонця в рідних Зелених Курилівцях.
У нього залишилися дружина, син, донька, батьки та сестра.
