Андрій народився і жив у місті Умань Черкаської області. Навчався в міській гімназії №2. Потім закінчив Уманський професійний аграрний ліцей, здобув фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. У 1997 році проходив строкову службу у прикордонних військах у місті Мукачево. Переважну частину життя працював на заводі «Уманьферммаш». До війни працював у «ПП Гордійчук».
24 лютого 2022 року чоловік пішов до військкомату, прагнучи захистити рідну країну від окупантів. Згодом поповнив лави ЗСУ і став військовослужбовцем 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Обійняв посаду старшого навідника гранатометного взводу та вирушив на передову.
«Андрій був добрий, чуйний, товариський, вірний, хоробрий – і цей список можна продовжувати дуже довго. Він намагався допомагати кожному, практично ніколи не мав конфліктів. Це був вірний друг, хороший син, чудовий брат, люблячий чоловік, і найкращий батько», – розповіла молодша донька загиблого Ольга.
«Андрій був люблячим сином і батьком. Завжди був веселим, життєрадісним, чуйним, у будь-яку хвилину без вагань міг прийти на допомогу», – додала його кума Тетяна Кривоніс.
Поховали бійця на Алеї Героїв цвинтаря у рідному місті.
Вдома на Андрія чекали мама Явдокія Павлівна, брат Сергій, доньки Ірина та Ольга, рідні та друзі.
