Олексій Анатолійович родом із села Світлогірське Полтавської області. Після закінчення школи навчався в Полтавському державному аграрному університеті на ветеринара. У мирному житті працював на Світлогірському цегляному заводі.
У 2015-2016 роках чоловік був мобілізований до Збройних Сил України та брав участь в АТО. У 2017-2018 – продовжував службу за контрактом. За рік знову повернувся до війська та виконував бойові завдання в ООС.
Під час повномасштабного вторгнення Олексій служив у 26-ій артилерійській бригада імені генерал-хорунжого Романа Дашкевича. Воював на посаді головного сержанта взводу управління командира батареї.
За час служби військовий неодноразово був відзначений грамотами за сумлінне виконання військових обов'язків. Отримав медаль «За участь в антитерористичній операції».
«Це найкраща людина, яку я знала. Мій тато був людиною з великим серцем, нереально любив своїх дітей, був добрим, розумним і сміливим. Завжди вмів підтримати. Друзі, знайомі та рідні завжди будуть пам'ятати мого тата як дуже чудову людину», – розповіла Катерина Ягольник.
Поховали воїна в рідному селі.
Вдома на Олексія чекали мама, дружина, донька та двоє синів.
