Радіон народився у Донецьку. З 11 років його виховував тато. Хлопець закінчив школу №112, потім опанував фах кухаря-кондитера у професійному ліцеї – але за спеціальністю не працював. Разом із батьком займався родинним бізнесом. Любив рибалити, грати в нарди та спати. Цікавився нумізматикою.
У 2014 році, коли почалася російсько-українська війна, переїхав з батьком до Києва.
Після повномасштабного вторгнення Радіон із татом вирішили разом йти на війну та приєдналися до лав Збройних сил України. Хлопець служив у 45-му окремому стрілецькому батальйоні на посаді кулеметника.
«Немає слів, щоб висловити наш біль і сум. Дуже бракує тебе, рідний. Наша опора й підтримка, сумуємо нескінченно, не можемо звикнути, що ти вже на небі. Ти – наш славний герой. Не злякався, а став на захист рідної України», – написала мачуха загиблого Наталя.
Посмертно Радіона нагородили відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий Хрест» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали військовослужбовця на Алеї Слави Лісового цвинтаря у Києві.
У Радіона залишилися батько, мачуха та брати.
