Олександр народився 15 лютого 1992 року в Глухові на Сумщині. Навчався у місцевій школі №4. З дитинства любив спорт, музику та читання. Займався біатлоном у ДЮСШ, був вихованцем військово-патріотичного клубу «Мужність», неодноразово виборював призові місця на змаганнях з кікбоксингу.
Олександр закінчив вище професійне училище, далі навчався у професійно-педагогічному коледжі Глухівського НПУ імені О. Довженка на слюсаря та водія.
У 2016 році чоловік служив в армії, де опанував фах інспектора-кінолога Державної прикордонної служби України. Після цього підписав контракт і охороняв державний кордон.
У 2017-му Олександр вступив до Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного. Після навчання обіймав керівні посади у 9-му прикордонному загоні імені Січових Стрільців. Згодом став начальником мінометної прикордонної застави. Побратими згадують його як спокійного, уважного та рішучого командира.
«Товариші казали, що він ніколи не сварився безпідставно. Завжди розв’язував будь-які питання та підтримував кожного. Якщо хтось «накосячив», старався «згладити кути» й ніколи не кричав. Він прагнув бути для всіх батьком, другом, братом. Навіть до молодших за віком – завжди звертався на «ви»», – розповіла дружина Олена Розумних.
Перед початком повномасштабного вторгнення Олександр був на навчаннях у Рівному. Потім їхній підрозділ відправили на Житомирщину, а згодом – ближче до Чорнобиля, де він із побратимами захищав підступи до Києва. Пізніше обороняв Харківську та Луганську області.
За самовідданість Олександра Єрмоленка нагородили відзнаками «За мужність в охороні державного кордону» та «За оборону України». Посмертно йому надали звання капітана та відзначили орденом «За мужність» ІІ ступеня.
Поховали воїна у рідному Глухові.
У нього залишилися дружина і троє дітей. Молодшу доньку він бачив лише через відеозв’язок.
