Іван Іванченко народився 29 жовтня 1991 року в місті Бобринець на Кіровоградщині. Закінчив Кіровоградський педагогічний університет (на 2026 рік – Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка) за спеціальністю «вчитель історії і правознавства». Багато читав, любив футбол.
Певний час працював за фахом, а згодом поїхав на заробітки до Польщі. Перед початком повномасштабного вторгнення повернувся додому. З січня 2023 року захищав Україну у складі 82-ї окремої десантно-штурмової Буковинської бригади. Спочатку служив гранатометником, а після навчання став бойовим медиком.
У 2024 році став молодшим лейтенантом і прийняв командування взводом. Серед побратимів мав псевдо Історик.
«Мій брат ще раніше хотів приєднатися до війська, але доля склалася так, що на два роки поїхав до Польщі. За станом здоров'я й ментальною потребою повернувся до України. Говорив, що кращого місця для життя немає. Я хочу, щоб скромність мого брата не стала причиною забуття його вкладу в захист держави і народу. Він не був військовим, але став ним і мужньо ніс службу», – написала рідна сестра Ірина.
Іван Іванченко поліг 6 січня 2025 року на хуторі Бердин Курської області. Захисникові назавжди 33.
Поховали воїна на Алеї Слави в рідному місті.
У нього залишилися батьки, бабуся, старша сестра та племінниці.
