Народився Дмитро 17 січня 1988 року в Києві. Після закінчення столичної школи № 255 вступив до Національного авіаційного університету, де здобув освіту за спеціальністю «Телекомунікаційні системи та мережі» та кваліфікацію інженера електрозв'язку. Пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України.
З 2014 року працював старшим мерчендайзером і торговим агентом у ТОВ «Кримська водочна компанія». З 2017-го обіймав посаду старшого менеджера зі збуту в ТОВ «Баядера Логістик».
З перших днів повномасштабної війни Дмитро став до лав 112-ї окремої бригади територіальної оборони. Служив на посаді командира 1-го стрілецького відділення 2-ї стрілецької роти 126-го батальйону. Спочатку боронив Київщину, а потім воював у Луганській та Донецькій областях. Завдяки його вмілому та грамотному керівництву підрозділ виконував усі поставлені бойові завдання.
«Мій син дуже любив Київ, був справжнім патріотом. Полюбляв різноманітні спортивні змагання, але найбільшим його захопленням був футбол. Вболівав за столичний клуб «Динамо». Знав усе про улюблену команду, їздив на матчі за її участю в інші міста. Він мав багато друзів, які згадують Дмитра як світлу та життєрадісну людину, завжди готову прийти на допомогу. Своєю усмішкою і позитивом він заряджав усіх навколо. Найбільшою мрією Дмитра було закінчити війну, одружитися і народити дітей. На жаль, ця мрія так і не здійснилася», – написала мама захисника Ольга.
Дмитра Іванова нагородили медалями «За вірну службу» ІІІ ступеня, «Незламним героям російсько-української війни» та пам'ятною медаллю 112-ї ОБрТрО, а посмертно – відзнакою «Залізний хрест» та орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Поховали оборонця в Києві на Алеї Слави Лісового кладовища.
У нього залишилися батьки, брат і племінники.
