Оборонець Василь Фанта народився 10 березня 1977 року в селищі Вишково Закарпатської області. Навчався у Сокальському професійно-технічному училищі (на 2026 рік - Сокальський професійний ліцей). У цивільному житті був продавцем-організатором торгового процесу. Мав власний магазин, а також займався будівництвом.
Любив поратися по господарству, вирощував усе своє, багато чого робив власноруч. Захоплювався риболовлею та мисливством. Вільний час проводив із сім’єю на природі, часто з наметами біля річки.
З початком повномасштабного російського вторгнення у травні 2022 року Василь долучився до лав Збройних Сил України та вирушив на фронт. Воював у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади. Обіймав посаду командира зенітного ракетного відділення зенітного ракетного взводу. Виконував бойові завдання на Запорізькому та Херсонському напрямках. Мав звання головного сержанта.
«Мій чоловік був веселим та позитивним, мужнім і відважним, людиною з вольовим характером і борцем за правду та справедливість. Він казав: «Хто, як не ми, стане на захист нашої країни? Я мушу там бути. Якщо маю померти, то це станеться будь-де, адже на все воля Божа». На жаль, це дуже велика втрата для всієї сім'ї – після смерті чоловіка захворів його батько, який не міг витримати такої втрати і також помер. Його мама теж дуже важко переживає це. Тепер з колись великої щасливої родини залишились лише спогади про те, які ми були щасливі, як збирались за великим сімейним столом, Вася смажив шашлик і рибку, батько варив великий казан бограчу, а зараз їх уже немає», – розповіла дружина захисника Марина.
Василь Фанта, псевдо Бурий, поліг 1 жовтня 2022 року, звільняючи від російських окупантів Херсонщину. Він зазнав смертельного осколкового поранення під час штурмових дій біля села Любимівка. Воїну назавжди 45 років.
Поховали захисника в рідному селищі.
Посмертно військового нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У нього залишились мама, дружина, двоє синів і дві доньки.
