Олександр Фірсов народився 12 серпня 1980 року в Чорноморську (до 2016 року – Іллічівськ) на Одещині. У ранньому віці разом із родиною переїхав до села Рибаківка на Миколаївщині, де закінчив місцеву школу.
«Був веселим і начитаним, захоплювався літературою, особливо історичною, зокрема українською. Займався спортом і художньою самодіяльністю. Був добрим, відкритим, позитивним, щирим і ввічливим. Поважав старших, охоче з ними спілкувався, любив дітей і сім’ю рідної сестри», – сказала мама Людмила.
З дитинства мріяв стати військовим. Після 11-го класу вступав на військову кафедру Одеського гідрометеорологічного інституту (на 2026 рік – Одеський державний екологічний університет). Склaв іспити, але не пройшов за конкурсом.
«Дуже засмутився, бо хотів бути як його прадідусь Олександр – майор, який пройшов усю Другу світову війну. Був відповідальним за озброєння в армії. Я і сина назвала на честь свого дідуся», – розповіла Людмила.
Олександр закінчив Білгород-Дністровський морський рибопромисловий технікум (на 2026 рік – Білгород-Дністровський морський рибопромисловий фаховий коледж), де здобув кваліфікацію техніка-рибника та іхтіолога. Згодом продовжив навчання в Херсонському державному аграрно-економічному університеті, де здобув вищу освіту за спеціальністю «іхтіологія-рибництво».
Спочатку працював мисливствознавцем в Очаківському державному лісомисливському господарстві, згодом – лісником. Пізніше служив у Державній екологічній інспекції охорони довкілля Південно-Західного регіону Чорного моря. Обіймав посаду провідного спеціаліста відділу екологічного контролю та радіаційної безпеки на посту «Морський торговельний порт» у пункті пропуску через державний кордон у місті Миколаєві.
Мрія Олександра стати військовим здійснилася у 2015 році, коли він приєднався до 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Разом із побратимами боронив Маріуполь і брав участь у звільненні селища Широкине.
Захисник мав відзнаку Президента України «За участь в антитерористичній операції», нагрудні знаки «За взірцевість у військовій службі» III ступеня та «Гідність та честь», а також медаль «За оборону рідної держави».
Повномасштабне російське вторгнення Олександр Фірсов зустрів у Маріуполі на Донеччині. Він служив у складі 36-ї окремої бригади морської піхоти на посаді старшого навідника розрахунку реактивно-артилерійського взводу.
Оборонець поліг у квітні 2022 року під час виконання бойового завдання на території металургійного заводу «Азовсталь». Йому назавжди 41 рік.
Олександра поховали 24 січня 2024 року в рідному селі Рибаківка.
У нього залишилися мама, тітка, дядько, двоюрідні брат і сестра.
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
