Володимир народився 12 січня 1995 року в селі Абазівка Полтавської області. Після закінчення місцевої школи навчався в професійно-технічному училищі №10 в Полтаві. Жив у селі Соломахівка. Працював експедитором: розвозив у магазини, дитячі садки, школи та ліцеї продукти харчування. Захоплювався риболовлею, дуже любив збирати гриби.
«У вільний час братик допомагав мені по господарству, возив моїх дітей десь відпочити, повеселитися. Характер мав спокійний, ніколи не підводив, завжди всім допомагав, підтримував в тяжку годину... Хоч і був наймолодший серед нас, чотирьох сестер. Він був мені як не братик, а син… Був надійною опорою», – написала сестра Оксана.
Під час повномасштабної війни, в листопаді 2024 року, Володимира мобілізували до ЗСУ. Після БЗВП став до лав 32-ї окремої механізованої Сталевої бригади. Обіймав посаду водія. Швидко почав проявляти себе у бойовій роботі: допомагав підсилювати піхоту й утримувати позиції. Він не боявся небезпеки і завжди був готовий прийти на допомогу побратимам.
За хоробрість і самовідданість Володимира Кіприча посмертно нагородили «Комбатантським хрестом».
Поховали воїна у рідному селі.
У нього залишилися чотири сестри.
