Роман народився у Львові. Через складні часи у 1990-х його батьки вирішили переїхати до Чехії. Хлопцеві тоді було 12 років. З дитинства Роман любив малювати, займався спортом і мріяв створити щасливу сім’ю.
Із початком повномасштабного вторгнення він повернувся до України та з березня 2022 року служив у 710-ій окремій бригаді охорони Державної спеціальної служби транспорту. В липні 2022 року долучився до складу штурмової роти. Після навчальної підготовки разом із побратимами боронив Донеччину.
Батьки не одразу зрозуміли рішення сина стати до лав захисників. Тоді Роман нагадав батькові його ж слова: «Ти вчив мене любити Бога і Україну».
«Роман був доброю, щирою людиною. Він завжди прагнув підтримати оточення – купував товаришам солодощі, влаштовував шашлики, допомагав усім, хто потребував», – згадують про нього рідні.
В Україні Роман зустрів дівчину, з якою планував одружитися – весілля мало відбутися влітку. Однак доля розпорядилася інакше: взимку Роман загинув.
«На мене й досі набігає така тривога і сум, коли згадую про Ромчика. Часто десь в бліндажі відвертаюсь від хлопців, витираючи сльози… Він був розумним чоловіком і мав дуже гарну фізичну підготовку…», – розповів його товариш Володимир Швигл.
У героя залишилися батьки, рідний брат і племінник.
