Львів

Старший лейтенант Петро Гук на  псевдо Кучерявий був убитий у ніч із 28 на 29 липня 2022 року в Оленівці, де російські окупанти вчинили воєнний злочин проти українських військовополонених. 

Солдат Василь Сущук на псевдо Шеф загинув 18 травня 2022 року в Маріуполі Донецької області. Йому було 43 роки.

27-річний молодший сержант Віталій Нєжинський на псевдо Dok помер 3 березня 2024 року у реанімації Київського військового клінічного госпіталю. 21 листопада 2023-го він дістав важке поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу селища Хромове під Бахмутом на Донеччині.

Старший солдат Руслан Штокало загинув 26 березня 2022 року під час бойового завдання поблизу Попасної на Луганщині. До 2024 року його вважали зниклим безвісти. Захисникові назавжди 34 роки. 

Старший солдат Василь Особа на псевдо Майстер загинув 6 жовтня 2024 року на Сіверському напрямку на Донеччині. Його розрахунок був на одній із ключових позицій. Разом із побратимами воїн виконував критично важливе завдання: не допустити прориву противника до нашої піхоти. Підрозділ тримав бій на позиції в районі Спірного, захисник до останнього подиху виконував бойовий наказ.

Старший лейтенант Ігор Дубик на псевдо Дуба загинув 11 жовтня 2023 року під час бойового завдання у селі Юр’ївка, неподалік від Торецька на Донеччині. Захисникові було 60 років.

35-річний захисник Юрій Шляпніков загинув 4 квітня 2024 року під час бойового завдання поблизу села Семенівка на Донеччині. До січня 2025-го захисника вважали зниклим безвісти.

Військовослужбовець Дмитро Драпака поліг 30 листопада 2023 року під час бойового завдання поблизу села Новопрокопівка Запорізької області. За словами одного з командирів, Дмитро спочатку підірвався на міні, а потім ворог обстріляв позицію «Градами». Евакуювати тіло та підтвердити загибель тоді не вдалося, тому майже рік рідні жили в надії, що їхній син у полоні. Лише після обміну загиблими, спеціалісти знайшли Дмитра за допомогою тестів ДНК. Захисникові назавжди 29 років.

Життя лікарки Світлани Лукʼянчик відібрала російська армія у Києві 8 липня 2024 року.

Життя Ярини Базилевич відібрала російська армія 4 вересня 2024 року у Львові. Поряд від обстрілу ворога загинули її мама і двоє молодших сестер. Батька госпіталізували з пораненнями.

35-річний захисник Юрій Шляпніков загинув 4 квітня 2024 року під час бойового завдання поблизу села Семенівка на Донеччині. До січня 2025-го захисника вважали зниклим безвісти.

Військовослужбовець Дмитро Драпака поліг 30 листопада 2023 року під час бойового завдання поблизу села Новопрокопівка Запорізької області. За словами одного з командирів, Дмитро спочатку підірвався на міні, а потім ворог обстріляв позицію «Градами». Евакуювати тіло та підтвердити загибель тоді не вдалося, тому майже рік рідні жили в надії, що їхній син у полоні. Лише після обміну загиблими, спеціалісти знайшли Дмитра за допомогою тестів ДНК. Захисникові назавжди 29 років.

Солдат Вадим Карпінський на псевдо Карп поліг 14 квітня 2023 року поблизу села Павлівка на Донеччині. Під час штурму ворожих позицій отримав смертельні поранення внаслідок мінометного обстрілу. Воїну тепер назавжди 37.

Життя Євгенії Базилевич відібрав російський обстріл Львова 4 вересня 2024 року. Під ранок ворог атакував місто безпілотниками і ракетами. Унаслідок удару по житловому кварталу загорівся багатоквартирний будинок, де мешкала родина Євгенії. Поруч обірвалося життя трьох її доньок – 21-річної Ярини, 18-річної Дарії та 7-річної Емілії. Чоловік потрапив до лікарні із пораненнями.

Життя Дарії Базилевич відібрала російська армія 4 вересня 2024 року, завдавши удару по Львову. Поруч загинули її мама Євгенія і двоє сестер – старша Ярина та молодша Емілія. Батька госпіталізували з пораненнями.

Старший солдат Орест Климович загинув 30 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Оріхів Запорізької області. Воїну був 31 рік.