Старший матрос Іван Краповой народився 12 жовтня 1989 року в селі Дар’ївка на Херсонщині. Після закінчення місцевого ліцею № 1 імені Андрія Шульги працював виконробом у будівельній сфері.
У 2016 році Іван, услід за батьком, вступив до лав ЗСУ. Служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського, виконував бойові завдання в зоні АТО. Під час служби заочно навчався в Херсонському державному аграрно-економічному університеті за напрямом агрономії та землеустрою.
Дружина Людмила згадує Івана як порядного й відповідального чоловіка, на якого завжди можна було покластися. Він дбав про родину та прагнув забезпечити її всім необхідним. Особливо цінував кожну нагоду побути з близькими. А ще дуже любив риболовлю.
«Для нього це був особливий спосіб відпочити душею, побути в тиші та відновити сили. Якби у нього була така можливість, він би кожну вільну хвилину проводив на березі з вудкою або поруч із нами», – розповіла Людмила.
Іван також цікавився зброєю та колекціонував ножі. Побратими знали про його захоплення та нерідко дарували йому ножі на згадку.
Із початком повномасштабного вторгнення родина Івана була змушена була переїхати на Львівщину. Сам він продовжив боронити Маріуполь. Свій останній бій захисник прийняв 20 квітня 2022 року. Йому було 32 роки.
«Навіть коли Івана розділяла з родиною величезна відстань, його турбота не знала кордонів. Він завжди знаходив можливість бути поруч: кожну вільну хвилину присвячував мені та сину, дарував стільки уваги, тепла й любові, скільки дехто не встигає дати за все життя, перебуваючи поруч щодня. Його дзвінки, його слова, його прагнення підтримати й розрадити на відстані – це справжній приклад безмежної батьківської любові», – сказала дружина.
За службу воїна нагородили відзнаками «Козацький хрест» І ступеня, «За участь в антитерористичній операції», «За поранення», «Захиснику Вітчизни», «Ветеран війни», «За взірцевість у військовій службі» та «Доброволець».
Поховали Івана Крапового 9 серпня 2024 року на Полі почесних поховань новітніх Героїв Личаківського військового цвинтаря у Львові.
У нього залишилися дружина та син.
*** Платформа пам'яті «Меморіал» вшановує пам'ять про героїв спільно із проєктом «Серце Азовсталі», який підтримує захисників та захисниць Маріуполя та їхні родини. Разом ми створюємо серію історій про тих, хто ціною власного життя боронив Маріуполь.
