Олег народився 8 травня 1978 року в місті Бережани Тернопільської області. Навчався у Поморянському професійно-технічному училищі. Працював у Варшаві, Польща. У фірмі «Термо Динаміка» був бригадиром із встановлення кондиціонерів і вентиляційних систем. Колеги поважали його за справедливість і вміння організувати роботу. На першому місці в нього завжди була сім'я. Разом із дружиною виховував двох синів. Завжди дбав, щоб у них було все необхідне.
Коли почалася повномасштабна війна, Олег поповнив лави захисників. Служив у 3-му взводі 7-ї роти 3-го батальйону 65-ї окремої механізованої бригади.
«Олег був дуже люблячим чоловіком. Він завжди хвилювався за нас, коли їхав за кордон. Дуже пишався своїми дітьми і любив їх. Завжди хотів їм дати те, чого сам не мав. Коли пішов служити у військо, це ще більш зміцнило нашу сім'ю. Після війни він планував залишитись вдома, але життя внесло свої корективи. Олег був справжнім патріотом з твердою волею і великими амбіціями. Був люблячим чоловіком і батьком», – розповіла дружина Леся.
Посмертно Олега Кміцикевича нагородили медаллю «Захиснику Вітчизни» та відзнакою «Гордість Бережанщини».
Захисника поховали в Бережанах.
У нього залишилися дружина Леся, сини Саша й Давид, мама Ірина і сестра Наталя.
