Іван народився 20 червня 2000-го в місті Костянтинівка Донецької області. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка, де здобув вищу освіту за спеціальністю «військовий психолог». У вільний час займався спортом, любив малювати.
Відразу після отримання диплома Іван пішов на службу за своїм фахом. Обійняв посаду офіцера-психолога в 14-й окремій механізованій бригаді.
«Нехай пам’ять про тебе, Ванюша, живе вічно. Про твоє велике серце, твою доброту, твою силу і твою любов, якою ти вмів огорнути весь світ. Ти був найкращим з людей, моєю опорою, моїм щастям, моїм СИНОМ з великої літери. І я хочу, щоб твоє ім’я звучало завжди, щоб тебе пам’ятали не лише ті, хто тебе знав, а й ті, хто тільки чує твою історію. Бо ти заслуговуєш на це. Я ніколи не перестану любити тебе і ніколи не перестану казати, що ти був, є і будеш найкращим сином, найсвітлішою людиною, яка залишила слід у цьому світі. Моє серце завжди буде з тобою, і поки я жива, я буду берегти і передавати пам’ять про тебе далі. Бо любов сильніша за смерть, а пам’ять сильніша за час», – написала мати Ольга Кондрашова.
За мужність і стійкість захисника нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Спочатку Івана Кондрашова поховали у рідній Костянтинівці. Але у зв'язку із бойовими діями перепоховали в Києві на Алеї Слави Лісового кладовища.
У нього залишилися мати і брат.