Сергій народився в українському Донецьку. Навчався у Донецькому технікумі промислової автоматики. Згодом здобув вищу освіту в Харківській національній академії міського господарства. У 2013 році переїхав до міста Костянтинівка рідної області. Працював бухгалтером на підприємстві «Український бекон». Під час великої війни чоловік разом із родиною виїхав на Вінниччину. Там влаштував майстром цеху термообробки у ТОВ «Вінницька птахофабрика». У вільний час любив читати, відпочивати на природі, дивитися фільми, та найбільше любив проводити час із сім’єю.
Наприкінці 2022 року чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Обіймав посаду гранатометника. Мріяв звільнити рідну Донеччину та повернутися додому, проте не судилося.
«Мій Сергій був найкращим батьком і чоловіком, люблячим, чесним, сміливим. Завжди дбав про свою родину. Для мене він був не лише чоловіком, а й найкращим другом. Коханий, ти назавжди в наших серцях…» – написала дружина загиблого Ольга.
Поховали десантника на Марсовому полі Личаківського цвинтаря у Львові.
У Сергія залишилися дружина та дві доньки, яким на момент загибелі тата було 14 і 12 років.
