Володимир народився 3 жовтня 1969 року в Запоріжжі. Закінчив фаховий коледж комп'ютерних технологій Національного університету «Запорізька політехніка» за спеціальністю «технік із виробництва напівпровідникових приладів». 

Після навчання працював на заводі «Гамма», потім служив у морському флоті. Після повернення працював на Запорізькому автомобільному заводі, потім – у ТОВ «КФ Стелсі». Далі понад 20 років був підручним горнового на Запорізькому заводі феросплавів. 

На дозвіллі любив готувати та був палким шанувальником футболу і музики.

«Чоловік робив дуже смачні ковбаси. Постійно експериментував і шукав різні рецепти страв. На святковому столі обов'язково були страви, які він сам приготував. А ще виготовляв домашнє вино. В останні роки захопився  вирощуванням винограду, і після його загибелі той вперше заплодоносив», – написала дружина Оксана. 

Майже все в родинному будинку та на подвір'ї Володимир зробив власноруч – від основних робіт до найменших деталей. Збудував і альтанку, де родина збиралася з друзями. Якщо чогось не вмів, намагався навчитися.

Під час повномасштабної війни чоловік захищав країну у складі 47-ї окремої механізованої бригади «Маґура». Був командиром бойової машини та механізованого відділення.

«Дуже важко писати про кохану людину в минулому часі та вмістити у цих рядках все подружнє життя довжиною в 31 рік. Це були щасливі роки, про які залишилися приємні спогади, багато сімейних фото та відео. Він був моєю опорою та спорідненою душею, попри те, що в нас були різні характери. Він був справжнім батьком та прикладом у всьому для наших синів.

Він був гарним сином та братом, умів дружити, був чесною і порядною людиною. Любив свою сім'ю, рідних і тому пішов воювати за нас і за наше майбутнє.

Ми з чоловіком любили мандрувати, пізнавати нові та цікаві місця. Його мрією було піднятися на Говерлу. Безмежно кохаю, сумую і не можу збагнути, що він загинув», – сказала дружина Оксана.

Поховали Володимира Кононенка у Запоріжжі.

Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» III ступеня. 

У нього залишилися дружина, сини, невістки, онуки, сестра, племінниця, друзі та інші рідні.