Віталій народився 30 жовтня 1993 року в селі Клубівка Хмельницької області. Після школи закінчив Шепетівський професійний ліцей, де здобув фах електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. Працював за спеціальністю в агрохолдингу Vitagro. Одружився, виховував двох синів: Ярослава та Дмитра. У вільний час любив рибалити.
Під час повномасштабного російського вторгнення Віталія мобілізували до лав Збройних Сил України. Служив на посаді стрільця-снайпера у 14-й окремій механізованій бригаді імені Романа Великого. Виконував бойові завдання на різних напрямках.
«Він був хорошою людиною. Добрий і ніжний чоловік, люблячий батько. Любив життя і роботу. Його поважали люди. Він залишив по собі найцінніше – любов у серцях рідних, пам'ять, яку неможливо стерти, і слід, який назавжди залишиться в житті кожного, хто його знав. Його немає поруч, але він залишиться у наших серцях, у спогадах, у своїх дітях і в кожній добрій справі, яку ми робимо на його честь. Дуже тяжко пережити втрату чоловіка. Віталій – наш Герой!» – розповіла дружина загиблого Наталія.
«Він служив правдою та волею за нашу Україну, за незалежність, за спокій сердець та за майбутнє кожного українця. Ім’я Віталія Коротюка назавжди буде вписане в історію нашої держави. Герої не вмирають, вони продовжують захищати нас із небес», – зазначили в Ізяславській міськраді.
Посмертно його нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня та «Князівським хрестом Героя «Навіки в строю»».
Поховали захисника у рідному селі.
У Віталія залишилися батьки, брат, дружина і двоє синів.
