Оборонець Назар Ковальчук народився 7 лютого 1994 року в Тернополі. Навчався у місцевій школі № 5, а згодом закінчив Тернопільське вище професійне училище ресторанного сервісу і торгівлі. Був активним учасником ГО «Молода Просвіта», близько двох років очолював тернопільський осередок. Також брав участь у молодіжній спільноті «Знамення». Коли жив у Кракові, долучився до спільноти «На Даху» при УГКЦ.
За словами рідних, Назар з дитинства мав багато друзів, був доброзичливим і відкритим до спілкування, веселим і життєрадісним.
У 2016–2017 роках проходив строкову службу в прикордонних військах. Опісля працював кухарем і шеф-кухарем в Україні та Польщі.
У перший день повномасштабного російського вторгнення повернувся до України, а 26 лютого 2022 року став на захист Батьківщини. Служив інспектором прикордонної служби – начальником групи протитанкових ракетних комплексів у 1-му прикордонному загоні. Отримав псевдо Коваль.
У 2022–2023 роках боронив Бахмут, а на початку 2024-го – державний кордон на Харківщині. У лютому 2025 року зазнав поранення. Після лікування і реабілітації повернувся у стрій.
«Назар жив із глибокою вірою в Бога, яка була не просто словами, а відчувалася в його щоденних вчинках. Він щиро дбав про людей поруч, умів підтримати, вислухати, допомогти, коли це було найбільш потрібно. Для нього важливо було не говорити про добро, а робити його – тихо, безкорисливо і від щирого серця. Він залишив по собі не просто спогади – він залишив світло: світло віри, доброти й любові до людей. У серцях рідних, друзів і побратимів він назавжди житиме як людина, поруч з якою ставало тепліше, спокійніше і світліше. Його життя – це приклад тихої сили, глибокої віри і великого серця», – написала подруга Іванна.
Назар поліг 27 листопада 2025 року в селі Кругле Чугуївського району Харківщини. Воїну навіки 31.
Посмертно Назару Ковальчуку присвоїли військове звання старшого сержанта та надали звання «Почесний громадянин міста Тернополя».
Поховали захисника на Пантеоні Героїв у рідному місті.
У нього залишилися батько Віктор, мати Галина, бабуся Стефанія, старший брат Ярослав із сім’єю, друзі, родичі та побратими.
