Іван народився 24 червня 1986 року в селі Телепине на Черкащині. Змалку разом зі старшими сестрами допомагав батькам.
«Коли вся сім’я виїжджала сапати буряки на поле, то Ваня, якому було лише три роки, вже підносив нам воду в термосі», – згадала мама Наталія.
Він ріс допитливим, був активним і добрим. У шкільні роки брав участь у багатьох заходах і спортивних змаганнях.
«Пригадую, як у старших класах ми готувалися до новорічних свят, і наші дівчата влаштували показ мод. Моделями вирішили зробити хлопців, переодягнувши їх у дівчат. Коли озвучили цю ідею, Ванічка перший сказав: «Ну що, давайте, фарбуйте. Я згоден». Після нього майже всі хлопці погодилися стати фотомоделями. І все було так весело…», – розповіла класна керівниця Манана Куцоконь.
Після школи Іван опанував професію електрогазозварника в Центрі навчання робітників при Східноєвропейському університеті імені Рауфа Аблязова в Черкасах (раніше – Інститут економіки та менеджменту). Згодом створив сім’ю. З 2014 року подружжя жило в Черкасах. Коли народилася донька, саме Іван назвав її Анічкою. Влітку 2020-го родина придбала будинок у селі Леськи.
Чоловік працював на Черкаському автомобільному ремонтному заводі, а з початком повномасштабної війни допомагав військовим, зокрема ремонтував машини на фронт.
З квітня 2024 року проходив базову підготовку в навчальному центрі «Десна», а згодом став старшим стрільцем-оператором 1-го окремого штурмового батальйону імені Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі» (зараз – 1-й окремий штурмовий полк). Боронив Запорізький напрямок. Псевдо Маріо отримав на честь персонажа гри «Супер Маріо».
Перед виходом на одне із завдань Іван зателефонував мамі і дружині. Сказав, що приблизно тиждень буде без зв’язку. За цей час надіслав лише одне повідомлення: «Ви мої безцінні! Держіться, кріпіться, все буде добре!».
Потім зателефонував командир, який повідомив про його загибель. Івана впізнали за обручкою, яку він надягнув під час зустрічі з дружиною та донькою на збірному пункті.
Захисника поховали у селі Леськи.
У нього залишилися мама Наталія, дружина Олена та донька Анна.
У селах Телепине та Леськи відкрили меморіальні дошки на честь воїна.
